Пропонуємо ознайомитися зі статтею видавництва Польсько-Української господарчої палати Edialog "Прозорий дефіцит: чим замінити російське скло?" . Україна може зіштовхнутися з величезним дефіцитом флоат-скла, яке застосовується у сучасних склопакетах. До війни 75% цієї продукції надходило з Росії та Білорусі. Тепер, коли ринки ворожих країн недоступні, Україна мусить шукати альтернативу. Адже з урахуванням необхідності масштабної відбудови знадобляться тисячі тонн цього прозорого матеріалу. У 2021 році Україна імпортувала майже 340 000 тонн термічно полірованого скла для виробництва вікон на $150 млн. З них з Росії 150 тис. тонн скла, або приблизно 43%, з Білорусі 100 тис. тонн (31%), 40 тис. тонн з Польщі та Туреччини, приблизно 12%, 17 тис. тонн з Болгарії – 5%, 12 тис. тонн з Азербайджану – 3,5%, незначну решту – з Румунії, Ірану та Оману. Ба більше: на початку 2022 року Україна збільшила імпорт російського та білоруського скла на 50% у порівнянні з 2021 роком – за перші місяці року з Росії було завезено скла на 273 млн грн. На чверть зріс і білоруський імпорт – у січні-лютому з РБ було завезено скла на 200 млн грн.
Європейська Комісія запустила торговельну платформу «Зернові шляхи» (Grainlane) для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів.
Платформа об’єднує логістичні компанії ЄС і трейдерів та фермерів з України. «Зернові шляхи» дозволяють розміщувати і торгові, і транспорті запити.
Це сприятиме оптимізації експорту зерна з України до держав-членів ЄС шляхом узгодження між попитом і пропозицією. Платформа особливо актуальна в умовах обмежених логістичних спроможностей через агресію рф проти України.
Платформа розроблена Європейською Комісією спільно із V_labs та Rail Cargo Group. У разі успішної роботи до платформи планується додати нові функції, до прикладу специфікація перетину кордону, база даних попиту на логістику на короткий термін.
Проблеми та перспективи налагодження логістики з Польщею в умовах війни обговорили учасники конференції "Україна-Польща: логістичні питання в умовах війни. Організаторами заходу з української сторони виступила Торгово-промислова палата України, з польської сторони - Закордонне торговельне бюро у м. Києві Польської Агенції Інвестицій і Торгівлі, захід пройшов під патронатом Посольства Республіки Польща в Україні. Партнером конференції стала компанія «Контейнери України». Учасниками конференції були представники урядових структур Польщі, Міністерство інфраструктури України, АТ «Українська залізниця», Комітет підприємців сфери автотранспорту та логістики при ТПП України, Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, державні й приватні логістичних компаній Польщі. Мета проведення онлайн конференції - пошук можливостей для збільшення вантажопотоку через пункти пропуску з Республікою Польща залізничним та автомобільним транспортом.
Зі статистики НБУ випливає, що на 01.01.2022 найбільші активи мали Приватбанк (407,3 млрд грн), Ощадбанк (236,9 млрд грн), Укрексімбанк (192 млрд грн), Райффайзен Банк (131,7 млрд грн), Укргазбанк (123,9 млрд грн).Станом на 23.05.2022 року курс продажу долара у касах цих банків на продаж встановлений такий: ПриватБанк - 32,18 грн;Ощадбанк - 32,18 грн;Укрексімбанк-34 грн;Райффайзен Банк-37,3 грн;Укргазбанк - 32,17 грн.
Максимальний курс продажу готівкового долара в Банку Південний-39,00 грн за один дол. США, мінімальний- в Укрсиббанку-29,55 грн за один дол. Готівкові курси валют у решти банках України коливаються від 29,26 грн. до 37 грн. за долар при купівлі. Для продажу курс знаходиться в коридорі від 29.55 до 39 грн за долар.Готівковий курс євро знаходиться в діапазоні від 30,92 грн. до 39,00 грн. за євро для купівлі та від 31,22 грн. до 41,50 грн. за євро для продажу. Нагадаємо, що з 21 травня 2022 року НБУ скасував обмеження на встановлення курсу, за яким уповноважені установи можуть продавати готівкову іноземну валюту клієнтам. Раніше відповідний курс не мав відхилятися від офіційного більш ніж на 10%.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами України у квітні цього року становило $191 млн проти $900 млн позитивного сальдо у березні, повідомила Держмитслужба на своєму сайті. Згідно з її даними й раніше оприлюдненими даними Держстату, імпорт у квітні збільшився у порівнянні з березнем приблизно на 63,3% – до $2,87 млрд, тоді як експорт лише на 0,8% – до $2,67 млрд. Як порівняти з квітнем минулого року у квітні цього ввезення товарів до країни було нижчим на 46,2%, вивезення – на 50,1%, тоді як у березні ці показники становили відповідно 70,8% та 49,5%. У перші два місяці року було зафіксовано зростання й імпорту, і експорту. У січні ввезення товарів в Україну зросло на 46,4% - до $6,19 млрд, вивезення - на 53,2%, до $6,02 млрд. У лютому збільшення імпорту становило 28,4% - до $6,19 млрд, експорту – на 19,4%, до $5,43 млрд. Загалом за чотири місяці цього року імпорт в Україну товарів скоротився приблизно на 16,6% – до $17 млрд, тоді як експорт – на 12,1%, до $16,8 млрд. Негативне сальдо за цей період становило близько $223 млн проти $1,3 млрд за чотири перші місяці минулого року.
