11–12 червня Президент Тернопільської торгово-промислової палати Тарас Копестинський перебував із робочим візитом на Одещині. У межах візиту відбулася стратегічна зустріч із Президентом Одеської регіональної ТПП Трифоном Антовим,, головною метою якої стало об’єднання потужного виробничого потенціалу Тернопільщини з логістичними можливостями та унікальним експертним досвідом Одеської палати для забезпечення безперебійного виходу наших аграріїв на зовнішні ринки. Презентуючи експортний потенціал Тернопільщини, Тарас Копестинський зазначив, що сьогодні для багатьох аграріїв і виробників області найбільшою проблемою є не виробництво продукції, а її доставка до закордонного покупця. Насамперед це стосується логістики та митного оформлення, від яких значною мірою залежить конкурентоспроможність української продукції на світових ринках.

Учитись, працюючи, - такий принцип став основою німецької дуальної системи професійної освіти, яку сьогодні вважають однією з найуспішніших моделей підготовки кадрів у світі. Про її особливості, а також про можливості впровадження подібних підходів в Україні говорили 4 травня під час круглого столу у Тернопільській торгово-промисловій палаті. Захід відбувся в рамках німецько-українського проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», який реалізує Освітній центр баварської економіки (bbw) gGmbH за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини та координації sequa gGmbH. Тернопільщина поряд із Львівською, Івано-Франківською та Волинською областями є одним із регіонів-учасників цієї ініціативи, спрямованої на розвиток співпраці між закладами професійної освіти та підприємствами.

На засіданні круглого столу «Німецька дуальна освіта та роль промислово-торгових палат в системі професійної освіти», що пройшло 4 травня 2026 року в приміщенні Тернопільської ТПП, ключовим меседжем став виступ Президента Палати Тараса Копестинського. Він охарактеризував нинішній ринок праці регіону як критично «перегрітий», наголосивши на разючій диспропорції: технічна кваліфікація бульдозериста чи оператора складної техніки сьогодні оцінюється роботодавцями у 50–60 тисяч гривень, що суттєво перевищує доходи лінійного персоналу в сервісі чи освіті. До дискусії активно долучилися досвідчені роботодавці — члени Палати, які поділилися власними кейсами виживання в умовах кадрового голоду. Зокрема, представники компанії «АГРОПРОДСЕРВІС» розповіли про масштаби викликів та численні вакансії, яких постійно потребує один із найбільших агрохолдингів України, підтверджуючи необхідність функціонування бізнесу як фактичного освітнього центру.

Станом на 27 квітня 2026 року аграрний сектор України демонструє високу інтенсивність польових робіт. У Тернопільській області загальна площа посіву вже сягнула 484,15 тис. га, що є вагомим внеском у загальнонаціональний показник, який становить 9 015 тис. га. Це підтверджує стратегічну роль регіону в забезпеченні продовольчої безпеки країни поруч із ключовими південними та центральними житницями. За даними Латифундист регіональна специфіка посівної в Тернопільській області характеризується стабільними темпами та повним завершенням робіт по низці культур. На 100% виконано план по ярій пшениці (13,3 тис. га), ярому ячменю (58,4 тис. га), вівсу (4,6 тис. га), гороху (4,1 тис. га) та цукровому буряку (16,1 тис. га). Озимий ріпак також повністю засіяний на площі 78 тис. га, а озиме жито — на 0,25 тис. га.

23 квітня 2026 року в Тернополі розпочав роботу дводенний регіональний форум «Освіта і ринок праці: стратегія соціального партнерства». Керівник Тернопільської торгово-промислової палати Тарас Копестинський представив бачення бізнес-спільноти щодо модернізації освітніх процесів, наголосивши на пріоритетності формування професійних компетенцій, необхідних для економічного відновлення. Захід, ініційований Національним агентством кваліфікацій та Західноукраїнським національним університетом (ЗУНУ), став платформою для конструктивного діалогу між державним сектором, академічною спільнотою та роботодавцями. У центрі уваги учасників форуму опинилися критичні виклики, з якими зіткнулася вища освіта в умовах повномасштабної війни: відтік талантів, скорочення фінансування та необхідність швидкої адаптації до потреб оборонної та цивільної економіки. Під час сесій було сформовано стратегії мінімізації ризиків для розвитку вищої освіти, серед яких: створення гнучких освітніх траєкторій для швидкої перекваліфікації кадрів; інтеграція університетської науки у реальні виробничі ланцюжки регіону; формування психологічної стійкості та ветеранських компонентів у навчальних програмах.