Featured

В'єтнам – Україна: відкриваємо вікно можливостей для експорту та інвестицій

2 квітня 2026 року запрошуємо бізнес-спільноту Тернопілля на онлайн-конференцію, присвячену економічній співпраці з В'єтнамом. Захід організовано за участю Посольства В'єтнаму, ТПП України та Міністерства промисловості та торгівлі В'єтнаму. В’єтнам залишається одним із найбільших у світі споживачів агропродукції для потреб тваринництва та переробки. Основним драйвером українського експорту до цієї країни є зернові культури, які становлять понад 80% усіх поставок (Аналітична довідка: ринок олійних культур та рослинних олій В’єтнаму березень 2026 в кінці публікації) .   

Ключові експортні ніші:

  • Пшениця та кукурудза: основні компоненти для в'єтнамського кормового сектору.

  • Продукти переробки олійних: шрот та висівки (соя, соняшник).

  • Металопродукція та техніка: для масштабних проєктів індустріалізації В’єтнаму.

Програма та можливості:

Конференція розділена на два тематичні блоки:

  1. Агросектор та виробництво: стратегії виходу на ринок зернових та продуктів харчування.

  2. Промисловість та реконструкція: технологічний імпорт та залучення інвестицій у відновлення України.

Учасники отримають можливість прямих B2B-контактів з представниками в'єтнамських компаній та урядовцями.

Формат: Zoom онлайн Час: 09:45 – 12:30 Реєстрація (безкоштовна): https://forms.gle/RTj2CnYxg7yW3v36A

 

Аналітична довідка: Ринок олійних культур та рослинних олій В’єтнаму (березень 2026)

1. Поточна ринкова кон’юнктура

В’єтнам залишається нетто-імпортером олійних культур. Основний драйвер попиту — сектор тваринництва (свинарство та аквакультура), який потребує протеїнового шроту.

  • Соя: В'єтнамські переробні заводи (Dabaco, Nghi Son) збільшили потужності. Прогноз імпорту на сезон 2025/26 становить близько 2.1–2.3 млн тонн. Україна конкурує тут із Бразилією за рахунок вмісту протеїну.

  • Ріпак: Використовується обмежено, переважно для виготовлення спеціалізованих кормів та олії преміум-сегменту.

  • Соняшникова олія: Сприймається як «Healthy Oil». Попит зростає серед середнього класу в Ханої та Хошиміні. Україна займає понад 45% ніші імпортної соняшникової олії.

2. Цінова панель (CIF порти Хайфон/Хошимін)

Дані станом на кінець березня 2026 р.

Товар Ціна (USD/т) Динаміка (YoY)
Соя (насіння) $495 -8% (через врожай у Латинській Америці)
Ріпак (насіння) $545 +4% (дефіцит пропозиції з Канади)
Соняшникова олія (Bulk) $1,400 +12% (логістичні ризики в Чорному морі)
Ріпакова олія (Bulk) $1,480 +7% (стабільний попит в Азії)

3. Ключові бар’єри та можливості

  • Логістика: Основний маршрут — через порти Великої Одеси до портів Хайфон (північ) або Катлай (південь). Термін доставки: 35–45 днів.

  • Мито: Україна має враховувати діючу зону вільної торгівлі В’єтнаму з ЄС (EVFTA), що може впливати на непряму конкуренцію через європейські хаби.

  • Сертифікація: В’єтнам суворо контролює фітосанітарний стан (відсутність карантинних організмів, характерних для причорноморського регіону).


Джерела інформації

Для верифікації даних та поглибленого вивчення рекомендую використовувати наступні ресурси:

  1. USDA Foreign Agricultural Service (FAS): Звіти "Oilseeds and Products Annual - Vietnam". Це найбільш авторитетне джерело щодо балансів попиту та пропозиції.

  2. General Statistics Office of Vietnam (GSO): Офіційні дані щодо митної вартості імпорту та обсягів внутрішнього виробництва.

  3. Refinitiv / Reuters Commodities: Оперативні котирування цін на базисах FOB та CIF.

  4. АПК-Інформ / Latifundist: Моніторинг українського експорту та фрахтових ставок з чорноморських портів у напрямку Азії.

  5. Vietnam Vegetable Oil Association (VOPA): Дані щодо внутрішніх роздрібних цін та споживчих переваг.