Уявіть собі величезне поле, засіяне соєю чи ріпаком, де важка праця аграрія перетворюється на золотий урожай. Цей урожай має стратегічне значення для України, а його експорт — джерело валютних надходжень. Але, як це часто буває, між виробником і світовим ринком з’явилися посередники — трейдери. У вересні 2025 року держава зробила рішучий крок: запровадила 10% експортного мита на сою та ріпак. Однак, цей крок мав благородну мету: захистити та підтримати саме виробників. Законом було встановлено, що фермери, які самостійно виростили зерно, звільняються від мита. Сплачувати його мали лише трейдери, які просто купують і перепродають. Це був механізм стимулювання переробки всередині країни та адресної підтримки аграріїв. Проте, завжди існує ризик зловживань. Недобросовісні підприємці могли б купувати ріпак у дрібних фермерів, а потім, використовуючи різні схеми, видавати його за продукцію, нібито вирощену самостійно, щоб уникнути сплати мита.
Саме для того, щоб зупинити ці схеми, 3 грудня Кабінет Міністрів України ухвалив нову, дуже важливу Постанову. Хоча Кабінет Міністрів України ухвалив цю постанову, яка встановлює механізм моніторингу експорту сої та ріпаку, вона ще не набрала чинності і, відповідно, не була опублікована на офіційних ресурсах станом на сьогодні, 5 грудня 2025 року. Суть нового порядку проста і прозора. Тепер, щоб отримати право на експорт без мита, виробник має до 1 січня 2026 року подати до ДАР точні дані: скільки гектарів він засіяв, яка була його фактична врожайність і який обсяг урожаю він планує експортувати. Щомісяця до 15 числа в гру вступає Мінекономіки. Воно, як суворий аудитор, звіряє дві цифри: обсяг, заявлений фермером у ДАР як власно вирощений, та обсяг, який цей фермер фактично експортував (дані надає Держмитслужба та ТПП). Якщо Мінекономіки виявляє, що обсяги експорту перевищують те, що фермер міг реально виростити, це означає одне: було втручання посередника. У цьому випадку Торгово-промислова палата/Регіональна ТПП негайно анулює експертні висновки, необхідні для експорту. Анулювання висновку означає автоматичне застосування 10% мита. Таким чином, держава гарантує, що пільгою користується лише сумлінний аграрій, а трейдер, який намагався уникнути мита, змушений його сплатити. Цей механізм має подвійну вигоду:
-
Підтримка Справжніх Аграріїв: Він створює чесні умови конкуренції і гарантує, що державна підтримка йде безпосередньо фермерам.
-
Наповнення Бюджету: Усі кошти, отримані від мита трейдерів, тепер надходять у спеціальний фонд бюджету. Вони не розчиняються, а цілеспрямовано йдуть на ключові програми розвитку агросектору, такі як підтримка прифронтових територій, гранти на переробку, будівництво теплиць, садів та страхування воєнних ризиків.
Ухвалена Кабінетом Міністрів України постанова від 3 грудня 2025 року про встановлення механізму моніторингу експорту сої та ріпаку знаменує новий, більш контрольований та прозорий етап адміністрування експортного мита. Документ, хоч і ще не опублікований, чітко засвідчує намір Уряду забезпечити цільове використання пільг: звільнення від 10% мита мають отримувати лише сільськогосподарські виробники, які підтверджують обсяги власно вирощеної продукції через Державний аграрний реєстр (ДАР). Ключовий наслідок: запровадження щомісячного моніторингу Мінекономіки та механізму анулювання експертних висновків Торгово-промисловою палатою посилює державний контроль, мінімізує можливості для зловживань та гарантує, що кошти від мита, сплаченого іншими експортерами, цілеспрямовано надійдуть до спеціального фонду бюджету для фінансування програм підтримки аграрного сектору, особливо в прифронтових регіонах. Цей крок забезпечує рівні та чесні умови конкуренції і є важливим елементом політики стимулювання як адресної підтримки фермерів, так і внутрішньої переробки сировини.
