2025 рік видався надзвичайно складним для аграріїв Півдня України. Поєднання триваючої повномасштабної війни та аномальної посухи створило безпрецедентні виклики, які суттєво позначилися на цьогорічній врожайності. Регіони, які традиційно вважаються житницею країни, опинилися під подвійним тиском, що вимагає ретельного аналізу наслідків та пошуку шляхів адаптації. З початку весни і майже до середини літа південні області України потерпали від значного дефіциту опадів. Високі температури, характерні для цього періоду, лише посилили негативний ефект, призвівши до швидкого висихання ґрунту та низького рівня ґрунтових вод. Ця метеорологічна аномалія мала катастрофічні наслідки для сільськогосподарських культур:
-
Зернові культури: Озима пшениця та ячмінь, які є основними культурами для південних регіонів, найбільше постраждали від посухи на критичних етапах свого розвитку – кущіння та наливу зерна. Багато посівів просто не змогли сформувати повноцінний колос, а там, де він був, зерно виявилося щуплим та з низькою питомою вагою. За попередніми оцінками, врожайність цих культур в окремих районах знизилася на 30-50% порівняно з середніми багаторічними показниками.
-
Технічні культури: Соняшник та кукурудза, які потребують значної кількості вологи на пізніх стадіях росту, також відчули на собі удар посухи. Хоча ці культури мають певну стійкість до несприятливих умов, тривалий дефіцит вологи призвів до зменшення розміру кошиків соняшнику та неповної наповнюваності качанів кукурудзи.
-
Овочеві та баштанні культури: Виробництво овочів та баштанних культур, що активно вирощуються на Півдні, стало можливим здебільшого завдяки наявності зрошувальних систем. Проте навіть в умовах зрошення аграріям довелося зіткнутися зі збільшеними витратами на електроенергію для роботи насосів та зниженням продуктивності води через висихання джерел.
Як зазначив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Денис Марчук в ефірі телемарафону "Єдині новини", посуха завдала найбільшого удару саме по деокупованих територіях Херсонщини та прилеглих районах Миколаївської області. Подібна складна ситуація спостерігається і на сході Дніпропетровщини. Зафіксовані втрати врожаю на Херсонщині вже перевищують 55 тисяч гектарів, що в грошовому еквіваленті сягає понад 1 мільярд гривень. Це колосальні збитки для аграріїв, які й без того працюють в умовах надзвичайного стресу та дефіциту ресурсів. Багато господарств проводили посівну кампанію за рахунок запозичених коштів, і нинішня посуха лише поглиблює їхні фінансові труднощі.
Аграрні асоціації, включно з ВАР, звернулися до уряду з вимогою терміново передбачити пряму підтримку для постраждалих господарств, зокрема у вигляді виплат на кожен гектар. Проте відповідь Міністерства аграрної політики та продовольства виявилася невтішною: у державному бюджеті на 2025 рік не передбачено коштів на компенсацію втрат посівів через надзвичайні погодні умови.
Замість прямої допомоги, аграріям пропонують використовувати програму пільгового кредитування "5-7-9%", яка доступна для бізнесу, включно з прифронтовими територіями. Хоча ця програма є важливою, вона не вирішує проблему вже понесених збитків від втраченого врожаю і лише збільшує кредитне навантаження на фермерів.
Ще одним ключовим інструментом управління ризиками, за яким наполягає Мінагрополітики, є страхування врожаю. Однак тут аграрії стикаються з подвійною проблемою:
-
Недієвість агрострахування під час воєнного стану: Страхові компанії, як правило, не покривають ризики, пов'язані з воєнними діями. Це створює замкнене коло, адже саме прифронтові території є найбільш вразливими.
-
Відсутність державного страхування аграрних ризиків: Заступник голови ВАР Денис Марчук наголошує на критичній потребі передбачити в державному бюджеті на 2026 рік програму державного страхування аграрних ризиків, особливо для прифронтових зон. Це стало б справжнім рятівним колом для господарств, які працюють на межі виживання. Поточна ситуація на Півдні України яскраво демонструє, як війна багаторазово посилює вплив кліматичних змін. Аграрії не просто втрачають врожай через посуху; вони втрачають його в умовах, коли обмежені у доступі до ресурсів, робочої сили, можливостей для іригації, а також стикаються з постійною загрозою обстрілів та мінування.
Без ефективних механізмів підтримки та державного страхування, український агросектор на Півдні ризикує зіткнутися з подальшим занепадом, що матиме серйозні наслідки для:
-
Продовольчої безпеки країни: Зменшення внутрішнього виробництва вплине на ціни та доступність продуктів.
-
Економіки регіонів: Збитки аграріїв призведуть до скорочення робочих місць, зниження податкових надходжень та загального погіршення соціально-економічної ситуації.
-
Експортного потенціалу України: Втрати врожаю можуть позначитися на здатності України підтримувати свій статус одного з провідних світових експортерів зерна.
