Під час нещодавньої зустрічі представників Державної податкової служби України (ДПС), Торгово-промислової палати України та її регіональних Палат, в тому числі Тернопільської, було чітко наголошено: сертифікат ТПП про форс-мажор є важливим документом, але не є безумовною підставою для звільнення платника від відповідальності. Підхід до засвідчення форс-мамажорних обставин визначає тільки один документ — Регламент ТПП України. Однак, законність й можливість застосування цього сертифіката для податкових пільг визначає інший документ — Податковий Кодекс України, який точно і вичерпно вказує, як і в яких випадках сертифікат про форс-мажорні обставини надає право на податкові пільги. Це стосується й питань валютного контролю, оскільки банки тут виконують роль податкового агента.
Податкова служба при проведенні перевірок ретельно аналізує кожну ситуацію, звертаючи увагу на такі ключові аспекти:
-
Реальність, надзвичайність та невідворотність обставин: Чи дійсно зазначені обставини є такими, що їх неможливо було передбачити або уникнути?
-
Фактичний вплив обставин на виконання зобов'язань: Як саме форс-мажорні обставини перешкодили виконанню конкретних договірних зобов'язань? Недостатньо просто посилатися на загальні події.
-
Співвідношення строків дії форс-мажору зі встановленими НБУ граничними строками розрахунків: Чи співпадає період дії форс-мажору з термінами, протягом яких мало бути виконано зобов'язання з розрахунків?
Особлива увага приділяється тому, що загального посилання на воєнний стан недостатньо для підтвердження форс-мажору. У сертифікаті ТПП має бути чітко зазначено, яким чином конкретні обставини, пов'язані з воєнним станом, вплинули на неможливість виконання конкретного договору та в який саме термін. Без такої деталізації документ може бути визнаний недостатнім доказом для звільнення від відповідальності.
Цей підхід Державної податкової служби повністю відповідає нормам валютного законодавства та підтверджений усталеною судовою практикою. Зокрема, існують відповідні постанови Верховного Суду у справах № 260/92/19, № 904/3886/21, № 922/854/21, № 240/25642/22 та № 520/2941/24, які слугують орієнтиром для платників податків та контролюючих органів.
Якщо Податкова вважає, що сертифікат про форс-мажор безпідставно застосовано підприємством у його податковому обліку, підприємство має право звернутись до Суду. Саме Суд має обов'язок дивитися на ширший контекст, ніж просто наявність сертифіката, вислуховувати аргументи сторін – бізнесу та Податкової, та приймати рішення. Надавати право Податковій вирішувати, чи є сертифікат про форс-мажор виданий "правильно" чи "неправильно", – це надавати право Податковій оцінювати компетентність ТПП, що не зовсім коректно.
Таким чином, для успішного звільнення від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, підприємствам необхідно забезпечити максимально деталізоване та обґрунтоване підтвердження впливу форс-мажорних обставин на виконання своїх зовнішньоекономічних зобов'язань, пам'ятаючи про можливість оскарження рішень податкової в судовому порядку.
